Сьогодні ринок міжбанківських кредитів відкрився наступними котируваннями: гривня ніч — 1,5 / 3,25%; тиждень — 5/7%; місяць — 8,5 / 11,5%. По долару: ніч — 0,5 / 1,5%; тиждень — 1,1 / 2,2%; місяць — 3/5%. До закриття ставки встановилися на рівні: гривня ніч — 3/4, 5%; місяць — 8,25 / 11,25%. По долару: ніч — 0,5 / 1,25%; тиждень — 1/1, 85%
Рубрика: Загальна
на міжбанку торги по долару США відкрилися наступними
У середу, 07 березня, на українському міжбанківському ринку ціни на американську валюту знизилися.
Так, на міжбанку торги по долару США відкрилися наступними 8,0380 / 8,0430, до 12:00 ціни впали 8,0320 / 8,0365. До закриття торгів цінові рівні досягли наступних значень 8,0265 / 8,0320.
Рублевий ринок відкрився котируваннями 0,2706 / 10, до 12:00 ціни знизилися 0,2703 / 07. До закриття ціни відкотилися до рівня 0,2705 / 09. У Росії курс долар-рубль піднявся, а фіксинг СЕЛТ за результатами торгів склав 29,6650 (+0,0950).
На міжнародному валютному ринку ціни на валютну пару євро-долар змінювалися в діапазоні 1,3115 / 65. Ринок євро-гривня відкрився наступними індикативними котируваннями 10,5660 / 10,5740, до 12:00 ціни пішли вниз 10,5520 / 10,5620. До закриття торгів цінові показники по EUR / UAH досягли рівня 10,5360 / 10,5470.
КУРС ВАЛЮТ
КУРС ВАЛЮТ
Курс валют — це відношення національної грошової одиниці до грошових одиниць інших країн, а також співвідношення іноземних грошових одиниць між собою, тобто ціна грошової одиниці в «вимірах» інших грошових систем та міжнародних резервних і платіжних одиниць (СДР, ЕКЮ). У сучасному значенні поняття «курс валют» оформилося в кінці 60-х-початку 70-х років минулого століття, коли розпалася Бреттон-Вудська система прив’язки національних валют до долара США, а долара — до золота. Якщо раніше будь-яка країна-учасниця МВФ, яка підписала угоду, повинна була строго встановлювати валютний паритет — курс національної валюти до золота і резервної валюти (долара) — то тепер курси валют почали формуватися ринком, а саме попитом і пропозицією на іноземні валюти всередині країни.
Кількість іноземної валюти на внутрішньому ринку залежить від обсягів експорту та імпорту, ділової та туристської міграції, розвитку інвестиційних проектів усередині держави зарубіжними компаніями і вітчизняними — за кордоном. При високому рівні експорту, в’їзного туризму і великої активності інвесторів-нерезидентів обсяг пропозиції іноземних валют зростає, що веде до зміцнення національної грошової одиниці і падіння курсу іноземних валют. Наприклад, якщо у зовнішній торгівлі певної країни переважає експорт товарів в США, американські інвестори активно розвивають бізнес у цій країні і є постійний приплив туристів з США, то курс долара в цій країні знизиться, а ФК Говерла національна валюта — зміцниться. Коли попит і пропозиція валюти досягають стабільного співвідношення, складається т.зв. фундаментальне рівновагу курсів.
Існує безліч факторів, що впливають на фундаментальне рівновагу курсів валют, які поділяють на структурні та кон’юнктурні. Структурні фактори визначають курси валют на довгострокові періоди і включають платіжний баланс держави, конкурентноздатність його продукції на світовому ринку, інфляцію, купівельну спроможність валют, монетарну політику, інвестиційний клімат і т.д. Кон’юнктурні чинники викликають тимчасові коливання курсів, зумовлені політичною ситуацією, роботою валютних ринків, діловою активністю, кризами і стихійними лихами. До них також відносять різні прогнози і чутки.
Залежно від того, які фактори роблять першорядний вплив на співвідношення валют, виділяють біржовий, офіційний і міжбанківський курс валют. Біржові курси характерні для країн з нерозвиненим валютним ринком, коли котирування валют складаються по аналізах заявок про купівлю-продаж валют на біржах, і служать для розрахунків на міжбанку та споживчому рівнях. Офіційні котирування валют встановлює центральний банк, виходячи з типу валютної системи та внутрішнього режиму курсів. Якщо курси фіксовані, котирування встановлюються формально — адміністративним шляхом. Для режиму валютного коридору характерні певні рамки для визначення курсів валют. В Україну курс валют НБУ встановлюється за його операціями купівлі-продажу валют, чинним курсом, цінової та курсової динаміки світових торговельних і фінансових ринків, а також за міжбанківським курсом валют, тобто котируваннями великих гравців міжбанківського ринку.
НБУ не змінить курс USD
Цифрові і буквенні коди валют світу
Цифрові і буквенні коди валют світу
| Цифровий код валюти | Літерний код валюти | Назва валюти | Розмінна монета валюти | Дата закриття |
|---|---|---|---|---|
| 36 | AUD | Австралійський долар | Цент | |
| 478 | MRO | Агвiйя (Маврiтанія) | ||
| 31 | AZM | Азербайджанський манат | ||
| 848 | AZR | Азербайджанський рубль | Копійка | 01.12.2002 |
| 12 | DZD | Алжирський динар | ||
| 24 | AON | Ангольська нова кванза | 01.12.2002 | |
| 20 | ADP | Андоррська песета | ||
| 32 | ARS | Аргентинський песо | ||
| 533 | AWG | Арубський гульден | ||
| 4 | AFA | Афгані (Афганістан) | ||
| 112 | BYB | Бiлоруський рубль | Копійка | |
| 974 | BYR | Бiлоруський рубль | Копійка | |
| 44 | BSD | Багамський долар | ||
| 590 | PAB | Бальбоа (Панама) | ||
| 52 | BBD | Барбадоський долар | ||
| 764 | THB | Бат (Таїланд) | ||
| 48 | BHD | Бахрейнський динар | ||
| 84 | BZD | Белізький долар | ||
| 56 | BEF | Бельгійський франк | Сантім | 01.04.2002 |
| 60 | BMD | Бермудський долар | ||
| 68 | BOB | Болiвiано (Болівія) | ||
| 862 | VEB | Болівар (Венесуела) | ||
| 986 | BRL | Бразільський рiал | ||
| 96 | BND | Брунейський долар | ||
| 108 | BIF | Бурундійський франк | ||
| 51 | AMD | Вiрменський драм | ||
| 548 | VUV | Вату (Вануату) | ||
| 844 | AMR | Вірменський рубль | Копійка | 01.12.2002 |
| 410 | KRW | Вон (Республіка Корея) | ||
| 328 | GYD | Гайанський долар | ||
| 332 | HTG | Гард (Гаїті) | ||
| 324 | GNF | Гвiнейський франк | ||
| 292 | GIP | Гібралтарський фунт | ||
| 980 | UAH | Гривня | Копійка | |
| 849 | GER | Грузинський рубль | Копійка | 01.12.2002 |
| 600 | PYG | Гуаранi (Парагвай) | ||
| 270 | GMD | Даласі (Гамбія) | ||
| 208 | DKK | Датська крона | Ере | |
| 807 | MKD | Денар (Македонія) | ||
| 262 | DJF | Джібутійський франк | ||
| 784 | AED | Дірхем ОАЕ | ||
| 678 | STD | Добра (Сан-Томе і Прiнсіпі) | ||
| 344 | HKD | Долар Гонконгу | ||
| 716 | ZWD | Долар Зiмбабве | ||
| 136 | KYD | Долар Кайманових Островів | ||
| 90 | SBD | Долар Соломонових Островів | ||
| 840 | USD | Долар США | Цент | |
| 255 | USI | Долар США по розр.з Iндiєю | ||
| 780 | TTD | Долар Тринідаду і Тобаго | ||
| 214 | DOP | Домініканський песо | ||
| 704 | VND | Донг (В’єтнам) | ||
| 300 | GRD | Драхма (Греція) | 01.04.2002 | |
| 954 | XEU | Екю | 01.02.1999 | |
| 132 | CVE | Ескудо Кабо-Верде | ||
| 230 | ETB | Ефіопський бір | ||
| 978 | EUR | Євро | Цент | |
| 818 | EGP | Єгипетський фунт | ||
| 886 | YER | Єменський ріал | ||
| 392 | JPY | Єна | Сен | |
| 985 | PLN | Злотий | Грош | |
| 616 | PLZ | Злотий | 01.12.2002 | |
| 959 | XAU | Золото | ||
| 998 | Інвалютні рублі | |||
| 356 | INR | Індійська рупія | ||
| 368 | IQD | Іракський динар | ||
| 364 | IRR | Іранський ріал | ||
| 372 | IEP | Ірландський фунт | 01.04.2002 | |
| 352 | ISK | Ісландська крона | ||
| 724 | ESP | Іспанська песета | Сентімо | 01.04.2002 |
| 380 | ITL | Італійська ліра | Чентезімо | 01.04.2002 |
| 400 | JOD | Йорданський динар | ||
| 418 | LAK | Кiп (Лаоська Нар.-дем.респ) | ||
| 835 | KKR | Казахський рубль | Копійка | 01.12.2002 |
| 124 | CAD | Канадський долар | Цент | |
| 634 | QAR | Катарський ріал | ||
| 973 | AOA | Кванза (Ангола) | ||
| 894 | ZMK | Квача (Замбія) | ||
| 454 | MWK | Квача (Малаві) | ||
| 320 | GTQ | Кветзал (Гватемала) | ||
| 404 | KES | Кенійський шилінг | ||
| 839 | KGR | Киргизький рубль | Копійка | |
| 598 | PGK | Кіна (Папуа Нова Гвінея) | ||
| 196 | CYP | Кіпрський фунт | ||
| 170 | COP | Колумбійський песо | ||
| 174 | KMF | Коморський франк | ||
| 977 | BAM | Конвертована марка(Боснiя т | ||
| 976 | CDF | Конголезький франк | ||
| 558 | NIO | Кордоба Оро (Нікарагуа) | ||
| 188 | CRC | Костариканський колон | ||
| 233 | EEK | Крона (Естонія) | ||
| 192 | CUP | Кубинський песо | ||
| 414 | KWD | Кувейтський динар | ||
| 952 | XOF | КФА франк BCEAO | ||
| 950 | XAF | КФА франк BEAC | ||
| 953 | XPF | КФП франк | ||
| 104 | MMK | К’ят (М’янма) | ||
| 381 | GEL | Ларi | 01.01.2003 | |
| 981 | GEL | Ларi | ||
| 428 | LVL | Латвійський лат | ||
| 853 | LVR | Латвійський рубль | Копійка | 01.12.2002 |
| 100 | BGL | Лев (Болгарія) | ||
| 8 | ALL | Лек (Албанія) | ||
| 340 | HNL | Лемпіра (Гондурас) | ||
| 694 | SLL | Леоне (Сьєрра-Леоне) | ||
| 642 | ROL | Лея (Румунія) | ||
| 440 | LTL | Литовський літ | ||
| 854 | LTT | Литовський рубль | Копійка | 01.12.2002 |
| 430 | LRD | Ліберійський долар | ||
| 422 | LBP | Ліванський фунт | Піастр | |
| 434 | LYD | Лівійський динар | ||
| 748 | SZL | Ліландженi (Свазіленд) | ||
| 426 | LSL | Лотi (Лесото) | ||
| 442 | LUF | Люксембурзький франк | 01.04.2002 | |
| 480 | MUR | Маврикійська рупія | ||
| 450 | MGF | Малагасiйський франк | ||
| 458 | MYR | Малайзійський рінгіт | ||
| 470 | MTL | Мальтійська ліра | ||
| 795 | TMM | Манат (Туркменістан) | ||
| 246 | FIM | Марка (Фінляндія) | 01.04.2002 | |
| 504 | MAD | Марокканський дірхем | ||
| 484 | MXN | Мексіканський песо | ||
| 508 | MZM | Метiкал (Мозамбік) | ||
| 498 | MDL | Молдовський лей | ||
| 843 | MDR | Молдовський рубль | Копійка | 01.12.2002 |
| 532 | ANG | Нiдерл.антильський гульден | ||
| 528 | NLG | Нiдерландський гульден | Цент | 01.04.2002 |
| 566 | NGN | Наїра (Нігерія) | ||
| 232 | ERN | Накфа (Ерітрея) | ||
| 516 | NAD | Намiбiйський долар | ||
| 64 | BTN | Нгултрум (Бутан) | ||
| 524 | NPR | Непальська рупія | ||
| 280 | DEM | Німецька марка | Пфенінг | 01.04.2002 |
| 180 | ZRN | Новий заїр | 01.12.2002 | |
| 376 | ILS | Новий ізраїльський шекель | ||
| 604 | PEN | Новий сол (Перу) | ||
| 901 | TWD | Новий тайванський долар | ||
| 554 | NZD | Новозеландський долар | ||
| 578 | NOK | Норвезька крона | Ере | |
| 512 | OMR | Оманський ріал | ||
| 408 | KPW | Пiвнiчно-корейський вон | ||
| 776 | TOP | Паанга (Тонга) | ||
| 586 | PKR | Пакистанська рупія | ||
| 964 | XPD | Палладiй | ||
| 446 | MOP | Патака (Макао) | ||
| 624 | GWP | Песо Гвінеї-Бісао | ||
| 962 | XPT | Платина | ||
| 620 | PTE | Португальський ескудо | 01.04.2002 | |
| 72 | BWP | Пула (Ботсвана) | ||
| 997 | Радянські рублі | 01.12.2002 | ||
| 710 | ZAR | Ренд (Південна Африка) | ||
| 116 | KHR | Ріел (Камбоджа) | ||
| 810 | RUR | Російський рубль | Копійка | |
| 643 | RUB | Російський рубль | ||
| 999 | RUS | Російський рубль в.до 1997р | Копійка | |
| 646 | RWF | Руандiйський франк | ||
| 360 | IDR | Рупія (Індонезія) | ||
| 144 | LKR | Рупія Шрі-Ланки | ||
| 462 | MVR | Руфія (Мальдіви) | ||
| 760 | SYP | Сiрійський фунт | ||
| 222 | SVC | Сальвадорський колон | ||
| 682 | SAR | Саудівський рiал | ||
| 288 | GHC | Седі (Гана) | ||
| 690 | SCR | Сейшельська рупія | ||
| 702 | SGD | Сінгапурський долар | Цент | |
| 703 | SKK | Словацька крона | Таллер | |
| 417 | KGS | Сом (Киргизстан) | ||
| 706 | SOS | Сомалійський шилінг | ||
| 991 | TJS | Сомонi | 01.01.2003 | |
| 972 | TJS | Сомонi | ||
| 960 | XDR | Спецiальнi права запозиченн | ||
| 961 | XAG | Срiбло | ||
| 736 | SDD | Суданський динар | ||
| 218 | ECS | Сукре (Еквадор) | 01.12.2002 | |
| 740 | SRG | Сурiнамський гульден | ||
| 951 | XCD | Схiднокарибський долар | ||
| 626 | TPE | Тiморський ескудо | ||
| 837 | ТАДЖИКИСТАН | Копійка | 01.03.2004 | |
| 762 | TJR | Таджицький рубл | 01.12.2002 | |
| 50 | BDT | Така (Бангладеш) | ||
| 882 | WST | Тала (Самоа) | ||
| 834 | TZS | Танзанійський шилінг | ||
| 398 | KZT | Тенге (Казахстан) | ||
| 705 | SIT | Толар (Словенія) | ||
| 496 | MNT | Тугрик (Монголія) | ||
| 788 | TND | Туніський динар | ||
| 792 | TRL | Турецька ліра | ||
| 838 | TMR | Туркменський рубль | Копійка | |
| 800 | UGX | Угандiйський шилінг | ||
| 836 | UZR | Узбецький рубль | Копійка | 01.12.2002 |
| 860 | UZS | Узбецький сум | ||
| 804 | UAK | Український карбованець | 01.12.2002 | |
| 858 | UYU | Уругвайський песо | ||
| 242 | FJD | Фіджійський долар | ||
| 608 | PHP | Філіппінський песо | ||
| 348 | HUF | Форинт (Угорщина) | Грош | |
| 250 | FRF | Французький франк | Сантім | 01.04.2002 |
| 654 | SHP | Фунт о.Святої Єлени | ||
| 826 | GBP | Фунт стерлінгів | Новий пенс | |
| 238 | FKP | Фунт Фолклендських островiв | ||
| 191 | HRK | Хорватська куна | ||
| 152 | CLP | Чiлійський песо | ||
| 203 | CZK | Чеська крона | Грош | |
| 752 | SEK | Шведська крона | Ере | |
| 756 | CHF | Швейцарський франк | Сантім | |
| 40 | ATS | Шилінг (Австрія) | Грош | 01.04.2002 |
| 156 | CNY | Юань Женьмiнбi | ||
| 890 | YUN | Югославський динар | 01.01.2003 | |
| 891 | YUM | Югославський динар | ||
| 990 | CLF | Юнiдадес де фоменто | ||
| 388 | JMD | Ямайський долар |
Східно-Карибський долар Домініки
Східно-Карибський долар Домініки
Східно-Карибський долар Домініки 
На території Домініки спершу використовували безліч різних монет, які привозили іноземці. Крім того, в державі існувало кілька видів своїх стандартів. Це призвело до розвалу економіки. Тоді уряд випустив перші національні гроші, які, втім, незабаром довелося міняти.
Незахищені купюри було досить легко підробити і країну заповнили фальшиві банкноти. Після модифікації та оснащення банкнот деякими елементами захисту виявилося, що валюта все одно не є популярною. Крім того, знову з’явилася велика кількість фальсифікату. Після декількох невдалих спроб розробити і впровадити в життя держави власну національну валюту, яка не тільки б мала презентабельний вигляд, але також була надійно захищеною, було прийнято рішення про використання на території держави Східно-Карибського долара. Східно-Карибський долар є популярною валютою не тільки на території Домініки, його також беруть до багатьох інших країнах і він котирується на світовому фінансовому ринку. Але все ж найголовніше гідність цієї валюти за критеріями місцевого населення та уряду, це надійна система захисту.
Банкноти — гривня
Банкноти — гривня
Банкноти на території України змінювалися, напевно, більше, ніж в будь-якій іншій країні. Свого часу тут використовували гривеники, рублі і купони. Використовувалися також і гроші прилеглих держав (особливо Росії). Після розпаду Радянського Союзу країна почала розробляти свою власну грошову систему, яка повинна була змінити невдалі купони, що так швидко знецінювалися. Такою валютою стала гривня. До теперішнього часу випущено 4 різні модифікації купюр, які всі залишаються легальними (що часто збиває з пантелику іноземців).
Банкноти більш старого випуску в міру надходження у банківські структури вилучаються, але наявні на руках у населення гроші все ще знаходяться в обігу. Варто відзначити, що на гривнях зображують видатних діячів, які залишили слід в історії країни. Це Ярослав Мудрий і Володимир Великий, Іван Франко, Іван Мазепа, Богдан Хмельницький, Леся Українка і Тарас Шевченко. У свій час усе купюри були виконані у своїх колірних гамах, але згодом багато банкноти (особливо великого номіналу) стали представляти суміш практично всіх кольорів веселки. До мінусів використовуються на Україну гривень також можна віднести різні розміри банкнот. Так відмінність між купюрами в 1 і 200 гривень становить 3 см!
Походження грошей
Походження грошей
Гроші — одне з найбільших людських винаходів. Походження грошей пов’язане з 7 — 8 тис. до н.е., коли у первісних племен з’явилися надлишки якихось продуктів, які можна було обміняти на інші потрібні продукти. Історично як засіб полегшення обміну використовувалися — зі змінним успіхом — худоба, сигари, раковини, камені, шматки металу. Але щоб служити в якості грошей, предмет повинен отримати загальне визнання і покупців, і продавців як засіб обміну. Гроші визначаються самим суспільством; все, що суспільство визнає як звернення, — це і є гроші. Дійсно, гроші — це товар, який виступає в ролі загального еквівалента, відбиває вартість всіх інших товарів.
Які ж основні етапи історії розвитку грошей? Перший етап-поява грошей з виконанням їх функцій випадковими товарами; другий етап — закріплення за золотом ролі загального еквівалента (цей етап був, мабуть, найбільш тривалим); третій етап — етап переходу до паперових або кредитних грошей; і останній четвертий етап — поступове витіснення готівкових грошей з обігу, внаслідок чого з’явилися електронні види платежів.
Найбільш повно вищевикладеним вимогам відповідали золото і срібло, таким чином, в процесі еволюції товарного обміну виділяється особливий, абсолютно ліквідний товар, який використовується в якості загального еквіваленту вартості — грошей. Цим товаром стають золото і срібло — рання форма металевих грошей. Золото і срібло з’являються в якості грошей ще в XIII столітті до н. е.. у вигляді різних злитків з певною вагою металу. У результаті подальшого розвитку ринкових відносин з металу починають карбувати монети — грошові знаки, що мають встановлені законом форму і вагове зміст. Монети з природного сплаву золота і срібла (електрума) вперше з’являються в державі Лідія в VII столітті до н. е.. На Русі карбування монет стала проводитися в IX — X століттях. Однак, внаслідок відсутності золотих родовищ в Київській Русі переважно використовувалися іноземні — арабські і візантійські монети із золота і срібла. Пізніше, приблизно з XI століття, у внутрішньому обігу стали використовуватися срібні і мідні злитки. Найбільш поширеним був злиток срібла вагою в один фунт (приблизно 400 г), що мав назву «гривня». Але «гривня» мала досить високу вартість, тому її рубали навпіл, на дві рівні частини, що отримали назву «рубль», або «рублева гривенка».
Для ранньої форми металевих грошей характерне збіг товарної вартості що міститься в монетах металу та їх номінальної вартості, зазначеної на лицьовій стороні монети. У цьому криється один з недоліків товарних грошей. Якщо їх цінність як товару перевищить їх цінність як грошей, то вони припинять функціонувати як гроші. Дійсно, якщо б, наприклад, рублева монета мала срібне (або золоте, або яке-небудь інше) зміст вартістю, скажімо, два карбованці, то було б дуже вигідно переплавити монету і продати її в якості злитка. Тому, незважаючи на незаконність подібних дій, рублеві монети стали б зникати з обігу. У зв’язку з цим, приблизно з XV століття металеві гроші починають втрачати свою товарну основу. Металеві гроші починають ділитися на повноцінні (номінальна вартість яких відповідає вартості що міститься в них металу) і неповноцінні (номінальна вартість вище вартості що міститься металу). В даний час у жодній країні світу металеві гроші не є повноцінними.
Особливої уваги заслуговує походження паперових грошей. Звідки вони взялися? Для відповіді на це питання необхідно знову звернутися до історії.
Незабаром після того, як в угодах стало використовуватися золото, стало очевидно, що як покупцям, так і торговцям незручно і небезпечно перевозити, зважувати і перевіряти на чистоту золото кожен раз при укладанні угод. Тому в практику ввійшло правило віддавати золото на зберігання золотих справ майстрів, які мають спеціальні комори і готовим за плату надати їх. Отримавши золотий вклад, золотих справ майстер видавав вкладникові квитанцію. Незабаром товари стали обмінюватися на ці квитанції, які перетворилися в ранню форму паперових грошей, а самі золотих справ майстри стали прототипами сучасних банкірів. Оскільки золото, що зберігається золотих справ майстрами в коморах рідко затребувані, то є воно не знаходилося в обігу, можна сказати, що квитанції були повноцінними грошима, оскільки їх кількість в точності відповідало кількості золота на зберіганні у золотих справ майстрів. Так було до тих пір, поки якийсь винахідливий золотих справ майстер, бачачи, що кількість надходить золота перевищує кількість вилучається, не почав випускати в обіг квитанції, не забезпечені золотом, даючи під відсотки позики торговцям, виробникам і споживачам. Так зародилася банківська система часткових резервів. Ці квитанції вже не були повноцінними грошима. Вважається, що родоначальниками банків і паперових грошей були англійські золотих справ майстри. В подальшому право випуску паперових грошей перейшло з приватних рук до держави. У нашій країні паперові гроші з’явилися в 1766 році за указом імператриці Катерини II. В даний час, також, як і металеві гроші, паперові гроші ні в одній державі світу не мають товарної основи, тобто вони не обмінюються ні на золото, ні на інші драг. метали.
…
Історія світових фінансових криз
Історія світових фінансових криз
Протягом майже двовікового періоду становлення і розвитку світового індустріального суспільства в економіці багатьох країн відбувалися кризи, під час яких спостерігався наростаючий спад виробництва, скупчення нереалізованих товарів на ринку, падіння цін, крах системи взаємних розрахунків, крах банківських систем, розорення промислових і торгових фірм, різкий стрибок безробіття. 1914 рік — криза Першої світової війни
У 1914 році відбувся міжнародний фінансова криза, викликана початком Першої світової війни. Причина тотальний розпродаж паперів іноземних емітентів урядами США, Великобританії, Франції і Німеччині для фінансування воєнних дій. Ця криза, на відміну від інших, не поширювався з центру на периферію, а почався практично одночасно в кількох країнах після того, як воюючі сторони стали ліквідовувати іноземні активи. Це призвело до краху на всіх ринках, як товарних, так і грошових. Банківська паніка в США, Великобританії і деяких інших країнах була пом’якшена своєчасними інтервенціями центральних банків.
Наступний світова економічна криза, пов’язаний з післявоєнною дефляцією (підвищення купівельної спроможності національної валюти) і рецесією (спад виробництва), стався 1920-1922 роках. Явище було пов’язане з банківськими і валютними кризами в Данії, Італії, Фінляндії, Голландії, Норвегії, США і Великобританії.
1929-1933 роки — час Великої депресії
24 жовтня 1929 (Чорний четвер) на Нью-Йоркській фондовій біржі відбулося різке зниження акцій, що ознаменувало початок найбільшого в історії світової економічної кризи. Вартість цінних паперів впала на 60 70%, різко знизилася ділова активність, був скасований золотий стандарт для основних світових валют. Після Першої світової війни економіка США розвивалася динамічно, мільйони власників акцій збільшували свої капітали, швидкими темпами ріс споживчий попит. І все відразу звалилося. Найсолідніші акції: Американській компанії телефонів і телеграфу, Загальній електричній компанії і Загальній компанії двигунів — втратили протягом тижня до двохсот пунктів. До кінця місяця власники акцій втратили понад 15 млрд. доларів. До кінця 1929 року падіння курсів цінних паперів досягло фантастичної суми в 40 млрд. доларів. Закривалися фірми і заводи, лопалися банки, мільйони безробітних бродили у пошуках роботи. Криза бушував до 1933 року, а його наслідки відчувалися до кінця 30-х років.
Промислове виробництво під час цієї кризи скоротилося в США на 46%, у Великобританії на 24%, в Німеччині на 41%, у Франції на 32%. Курси акцій промислових компаній впали в США на 87%, у Великобританії на 48%, в Німеччині на 64%, у Франції на 60%. Колосальних розмірів досягло безробіття. За офіційними даними, в 1933 році в 32 розвинених країнах налічувалося 30 млн. безробітних, у тому числі в США 14 млн.
Перший післявоєнний світова економічна криза почалася в кінці 1957 року і тривав до середини 1958 року. Він охопив США, Великобританію, Канаду, Бельгію, Нідерланди і деякі інші капіталістичні країни. Виробництво промислової продукції в розвинених капіталістичних країнах знизилося на 4%. Армія безробітних досягла майже 10 млн. чоловік.
У 1973-криза в США
Економічні криза, що почалася в США наприкінці 1973 року по широті охоплення країн, тривалості, глибині і руйнівній силі значно перевершив світову економічну кризу 1957-1958 років і по ряду характеристик наблизився до кризи 1929-1933 років. За період кризи в США промислове виробництво скоротилося на 13%, в Японії на 20%, у ФРН на 22%, у Великобританії на 10%, у Франції на 13%, в Італії на 14%. Курси акцій тільки за рік — з грудня 1973 по грудень 1974 — впали в США на 33%, в Японії на 17%, у ФРН на 10%, у Великобританії на 56%, у Франції на 33%, в Італії на 28%. Число банкрутств у 1974 році в порівнянні з 1973 роком зросла у США на 6%, в Японії на 42%, у ФРН на 40%, у Великобританії на 47%, у Франції на 27%. До середині 1975 року число повністю безробітних в розвинених капіталістичних країнах досягло 15 млн. чоловік. Крім того, більше 10 млн. були переведені на неповний робочий тиждень або тимчасово звільнені з підприємств. Повсюдно сталося падіння реальних доходів трудящих.
У 1973 році відбувся також перша енергетична криза, який почався з подачі країн — членів ОПЕК, що знизили обсяги видобутку нафти. Таким чином добувачі чорного золота намагалися підняти вартість нафти на світовому ринку. 16 жовтня 1973 ціна бареля нафти піднялася на 67% — з $ 3 до $ 5. У 1974 році вартість нафти досягла $ 12.
Чорний понеділок 1987 року. 19 жовтня 1987 американський фондовий індекс Dow Jones Industrial обвалився на 22,6%. Слідом за американським ринком звалилися ринки Австралії, Канади, Гонконгу. Можлива причина кризи: відтік інвесторів з ринків після сильного зниження капіталізації декількох великих компаній.
У 1994 1995 роках відбувся Мексиканська криза
В кінці 1980-х років мексиканський уряд проводив політику залучення інвестицій в країну. Зокрема, чиновники відкрили фондову біржу, вивели на майданчик більшість мексиканських держкомпаній. У 1989-1994 роках у Мексику линув потік іноземного капіталу. Перший прояв кризи втеча капіталу з Мексики: іноземці стали побоюватися економічної кризи в країні. У 1995 році з країни було забрано $ 10 млрд. Почалася криза банківської системи.
У 1997 році Азіатський криза
Наймасштабніше падіння азіатського фондового ринку із часів Другої світової війни. Криза — наслідок відходу іноземних інвесторів з країн Південно-Східної Азії. Причина — девальвація національних валют регіону і високий рівень дефіциту платіжного балансу країн ПСА. За підрахунками економістів, азіатська криза знизила світовий ВВП на $ 2 трлн.
У 1998 році Російська криза
Одна з найважчих економічних криз в історії Росії. Причини дефолту: величезний державний борг Росії, низькі світові ціни на сировину (Росія великий постачальник нафти та газу на світовий ринок) і піраміда державних короткострокових облігацій, за якими уряд РФ не зміг розплатитися вчасно. Курс рубля по відношенню до долара в серпні 1998 року січні 1999 року впав в 3 рази c 6 руб. за долар до 21 крб. за долар.
У 2006 році — іпотечна криза США
Іпотечна криза в США почався ще в 2006 році. Головною її причиною стало зростання неповернень житлових кредитів неблагонадійними позичальниками. Криза стала помітний і почав набувати міжнародних масштабів навесні 2007 року, коли New Century Financial Corporation, найбільша іпотечна компанія США, що займається кредитуванням ненадійних позичальників, пішла з Нью-Йоркської фондової біржі. Протягом наступних декількох місяців зазнали збитки або виявилися банкротами десятки подібних компаній. Влітку криза торкнулася інвестиційні фонди найбільших фінансових компаній, які вклали кошти в іпотечні облігації: Bear Stearns, Goldman Sachs, BNP Paribas. На міжнародних ринках стала намічатися криза ліквідності.
Центробанки всього світу почали вливати в свої фінансові системи десятки і сотні мільярдів доларів.
Замість висновку цитуємо слова президента Росії Дмитра Медведєва: «Ми не можемо змінити ситуацію на американському ринку, нехай американці самі розбираються у своїй іпотечній системі. Хоча, якщо говорити по-простому, вони, звичайно підставили майже всіх».
Валюта Стародавнього Світу
Валюта Стародавнього Світу
Вважається, що найперші монети з’явилися в Китаї та в древньому лидийском царстві у VII столітті до нашої ери. Близько 500 років до нашої ери перський цар Дарій зробив економічну революцію в своїй державі, ввівши в обіг монети і замінивши ними бартер.Хорошо збереглися наскельні написи в Персеполісі (Сучасний Іран) свідчать про що відбувалися зміни. Паперові гроші з’явилися в Китаї у VIII столітті нашої ери (папір вперше була проведена там в 100 р. н.е.). Найбільш ранній тип паперових грошей у Китаї представляв собою особливі розписки, що випускаються або під цінності, що здаються на зберігання в спеціальні лавки, або як свідоцтв про сплачені податки, що зберігаються на рахунках в центрах провінцій, а не в столиці. Паперові гроші справляли велике враження на мандрівників, які відвідували Китай в VII — VIII століттях. Марко Поло писав, що випуск паперових грошей — це новий спосіб досягнення тієї мети, до якої так давно прагнули алхіміки. У XIII столітті уряд Чингіз-Хана вільно обмінювати паперові грошові знаки на золото, тому підробка паперових грошей приносила великі доходи і вважалася страшним злочином. До 1500 році китайський уряд був змушений припинити випуск паперових грошей з-за труднощів, пов’язаних з надмірним випуском та інфляцією, але вже існували тоді в Китаї приватні банки продовжували емісію паперових грошей.
Відомо, що в різний час і в різних регіонах світу грошима служили зливки металів, раковини, пір’я, боби какао, худобу і т.д. У США ще в 18 столітті в деяких штатах грошима служили вампуми — особливі намиста індіанців, розписки, що показують кількість і якість тютюну, шкури тварин і т.д.