Рубрика: Валюта Європи

ФК Поляна, ФК Мукачево,Футбол Закарпаття

Весільне агентство Мукачево, Ужгород

Отель в Солнечном Закарпатье — Квеле Поляна

У різні історичні періоди слово «гривня» означало мідяну монету у дві з половиною копійки, згодом — у три, і, нарешті, назву «гривеник» дістала у народі срібна монета вартістю у десять копійок (зберігалася ця традиція, як відомо, і за радянських часів).

Водночас із назвою «гривеник» у народі зберігалася й запозичена з польської мови назва «злотий», яка перейшла на срібну монету у п’ятнадцять копійок.

Проголосивши своїм Третім універсалом 18 липня 1917 року утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада запровадила в Україні нову На закінчення зазначимо, що наше весільне агентство входить до тандему з салонами краси «Absolute management» національну валюту. Первісно такою валютою було визначено український карбованець, вартість якого дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 г золота). Ухвалою Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видрукувано перший грошовий знак Української Народної Республіки — купюру вартістю у 100 карбованців. Автором оформлення грошового знака був визначний український художник-графік Георгій Іванович Нарбут.

Оформлюючи свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського барокко XVII—XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та самостріла (герба Київського магістрату XVI—XVIII століть). Напис «100 карбованців» подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що живуть на території України, — українською, російською, польською та єврейською (івритом).

З випуском нарбутівської стокарбованцевої купюри пов’язаний вибір тризуба як державного герба України. Георгій Нарбут, проектуючи ескіз купюри у 100 карбованців, звернув увагу на тризуб як знак, характерний для найдавніших національних грошей України — злотників та срібняків князя Володимира, і вмонтував його до композиції ескізу. Оригінальний знак одразу запам’ятався українським патріотам. Тризуб тут виступав як алегорія українського державотворення ще від часів Володимира Великого, що також мало глибоко патріотичний зміст. Після введення купюри в обіг майже одразу ж було зафіксовано випадки її фальшування. З огляду на те, а також на деякі політичні причини (так, УНР, яка за Третім універсалом визначалася як складова частина федеративної Росії, проголошувалася за Четвертим універсалом 22 січня 1918 року «самостійною, ні від кого не залежною державою») Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці — гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.

Протягом 1918 року в Берліні було видрукувано грошові знаки у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проекти двох останніх було виконано вже після проголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським). Ескіз першої купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних — Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, як і попередня, відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої — зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої — свою улюблену алегорію «Молода Україна» у вигляді опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала гумористичну народну назву «горпинка»).

Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади в Україні у квітні 1918 року, відновив як основну грошову одиницю Української Держави карбованець, що поділявся на 200 шагів. Було виготовлено ескізи купюр у 10, 25, 50, 100, 250 та 1000 карбованців. З цих купюр Георгієві Нарбутові, який очолив утворену при гетьмані «Експедицію з заготовлення державних паперів», належав ескіз лише 100-карбованцевого знаку, де він використав портрет Богдана Хмельницького, індустріальні мотиви (композицію з ремісничих інструментів) та створений ним самим проект герба Української Держави зі сполученням символів «тризуб» та «козак з мушкетом». Ескізи інших купюр, що не визначалися високим художнім рівнем і виглядали досить еклектично, виготовили І.Золотов, І.Мозалевський, А.Богомазов та інші графіки.

Хронологія введення грошових знаків УНР та Української Держави в обіг була такою: 5 січня 1918 року — 100 карбованців (ескіз Г.Нарбута); 6 квітня 1918 року —25 та 50 карбованців («лопатки», ескізи О.Красовського); 17 жовтня 1918 року — 10, 100 та 500 («горпинки») гривень (ескізи Г.Нарбута); жовтень 1918 року — 1000 та 2000 гривень (ескізи І.Мозолевського); серпень 1919 року — 10 («раки») та 1000 карбованців (ескізи І.3олотова), 100 карбованців (ескіз Г.Нарбута) та 250 карбованців («канарейки», ескіз Б.Романовського); жовтень 1919 року — 25 карбованців (ескіз А.Приходька).

Після переходу влади в Україні у грудні 1918 року до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошено гривню.

«Більшовицькі тисячки» запроваджені Раднаркомом на землях Радянської України, мали мізерний курс (1 золотий карбованець = 5457000000 радянських карбованців). Це становище спричинилося до проведення у 1922—1924 роках грошової реформи, наслідком якої стало введення в обіг радянського червінця ( 1,6767 г золота). 1924 року було встановлено курс нового радянського карбованця, який дорівнював 1/10 червінця. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти.

Акт проголошення незалежності України відкрив дорогу для запровадження в нашій молодій державі повноцінної національної валюти. Такою валютою мала стати, згідно з традиціями як доби Київської Русі, так і періоду визвольних змагань 1917—1920 років, гривня. Щодо назви розмінної монети, то для неї пропонувалися назви «сотий», «резана», але врешті було віддано перевагу звичній уже «копійці». 1992 року перші зразки української національної валюти було виготовлено в Канаді за ескізами В.І.Лопати. Однак в обіг в Україні з 1992 року було введено тимчасову валюту, розраховану на перехідний період, — український карбованець, або купоно-карбованець. Саме ця грошова одиниця ставала протягом 1992—1995 років жертвою інфляції, зумовленої економічною кризою перехідного періоду.

Посилення у 1995 році і першій половині 1996, року стабілізаційних процесів в економіці, зокрема значне зниження темпів інфляції, суттєве призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованця до іноземних валют, зростання доходів населення, створили належні умови для запровадження гривні, яка згідно з Конституцією України є грошовою одиницею нашої держави.

25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми «Про грошову реформу в Україні».

Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в нашій державі проводилася від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях.

Протягом 15 днів — від 2 до 16 вересня 1996 року — в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня.

З початку реформи всі видачі готівки з кас банків (у тому числі для виплати заробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові розрахунки здійснювались тільки у новій національній валюті.

Грошова реформа в Україні стала надзвичайною подією для нашої держави, в результаті якої було створено один з невід’ємних атрибутів державності — національні гроші. Зарубіжні аналітики вітали здійснення грощової реформи у нашій державі, розглядаючи введення української валюти — гривні — як свідчення початку стабілізації української економіки.

Источник: сайт Национального Банка Украины

Угорський форіант

Один форіант дорівнює ста філерів. В даний час в Угорщині, офіційною є тільки одна валюта. Грошова система в країні розвивалася дуже активно. Валюта в Угорщині з’явилася набагато раніше ніж у багатьох інших державах. Перший варіант угорських купюр проіснувала досить довго, хоча сказати, що купюри відрізнялися завидною якістю не можна.

Валюта в країні дуже шанували, і її стали підробляти. Це дуже сильно підірвало економіку Угорщини. У зв’язку з цим було прийнято рішення про розробку нової грошової одиниці. На її виготовлення були покладені не малі сили, кошти і час. але результат перевершив очікування. Купюри були яскравими, оригінальними і відрізнялися хорошою системою безпеки. Прижилася валюта в народі досить швидко, а іноземних грошей не залишилося зовсім. Іноземна валюта заборонялася законом. Завдяки цьому угорцям вдалося стабілізувати свою грошову систему і економіку в цілому. Під час інфляції грошові знаки Угорщини сильно знецінилися, і модифікації було проводити безглуздо. Угорцям нічого не залишалося, як вводити нову грошову систему. Великих коштів уряд виділити не змогло на виготовлення нової валюти, але, тим не менш, нова грошова одиниця вдалася.

Національна валюта Латвії

Національна валюта Латвії пережила багато історичних поворотів і нарешті придбала той закінчений вигляд, який ми з вами можемо споглядати сьогодні. Основні шляхи сучасної латвійської валюти були такими. 22 березня 1919 випущені латвійські рублі і латвійські копійки. 3 серпня 1922 національною грошовою одиницею став лат, право випуску якого отримав банк Латвії, заснований 7 вересня 1922 року. З 1922-го року по 1940 рік банк Латвії випустив банкноти номіналом 10, 20, 25, 50, 100 і 500 латів, монети — 1, 2, 5, 10, 20 і 50 сантимів і 1, 2 і 5 латів. З 1924-го по 1938 рік всі банкноти друкувалися у Великобританії. З 1940 року банк Латвії став республіканським відділенням держбанку СРСР і на території Латвії вводиться в обіг радянський рубль. 31 липня 1990 почалося відновлення грошово-кредитної системи Латвії як незалежної держави. У 1992 році введено Латвійський рубль (репшікі), а в 1993-му — лат.

Монети для звернення в 1992 році були викарбувані в Німеччині. Односантімовие 1997 року випуску — в Норвегії, золоті столатовікі 1998 р. — у Фінляндії, а двухлатовікі 1999 р. (біметал) — в Англії, однолатовікі із зображенням лелеки 2001 р. — у Фінляндії. Над візуальним вирішенням вже нашого лата працювало шість чоловік. Вперше в історії країни банк Латвії випустив ювілейні монети (2, 10 і 100 латів) у листопаді 1993 року на честь 75-ї річниці ЛР.

Польський злотий

Злотий (пол. złoty (info) — «золотий») — грошова одиниця Польщі, а раніше — Речі Посполитої. Історія терміна «злотий» Спочатку злотим називали надходили до Польщі золоті монети іноземної чеканки зразок дуката. У 1496 році на Сеймі було встановлено курс злотого, рівний 30 срібним грошам. Однак внаслідок різного зміни вартості золотих і срібних монет цей курс довго не втримався. Тому злотий залишився грошово-лічильної одиницею, рівний 30 грошів (пів-копи), а золоті монети стали називати «Червоний злотими».

Злотий (пол. złoty (info) — «золотий») — грошова одиниця Польщі, а раніше — Речі Посполитої.

Історія терміна «злотий»

Спочатку злотим називали надходили до Польщі золоті монети іноземної чеканки зразок дуката. У 1496 році на Сеймі було встановлено курс злотого, рівний 30 срібним грошам. Однак внаслідок різного зміни вартості золотих і срібних монет цей курс довго не втримався. Тому злотий залишився грошово-лічильної одиницею, рівний 30 грошів (пів-копи), а золоті монети стали називати «Червоний злотими».

Карбування злотих

У 1663 році король Ян II Казимир відчеканив реальну монету 1 злотий (1 / 3 талера), проте вона містила срібла тільки на 12 грошів (при загальній вазі 6,726 г вона містила всього 3,36 грама чистого срібла). На прізвище автора проекту випуску срібного злотого німця Андреаса Тимфа монета отримала назву «тимф».
Будучи, по суті, кредитної монетою, перший реальний злотий, поряд з випуском мідних солідів («боратінок»), призвів до повного розладу грошового обігу Речі Посполитої.

У 1766 році король Станіслав Понятовський провів грошову реформу, яка означала перехід на кельнську стопу (з 233,8 грама срібла чеканилося 10 талерів), постійно карбувався злотий («злотувка»), який був прирівняний до 30 мідним грошам або 4 срібним грошам. 8 злотих становили талер.

Під час повстання Тадеуша Костюшко 13 серпня 1794 повстанці випустили асигнації — паперові гроші на суму 6,65 мільйонів злотих: квитки вартістю 5, 10, 25, 50, 100, 500 і 1000 злотих і розмінні номінали 5 і 10 грошів і 1 і 4 злотих. Але вже 8 листопада того ж року Варшава була взята російськими військами, і асигнації були оголошені недійсними.

Після розділів Республіки Обох Народів назву «злотий» у прусській зоні вийшло з ужитку (використовувалася марка), а в австрійській і російській зберігалося, причому в Австрії стало одним з імен спільної грошової одиниці (відомої також під назвами крона, гульден, форинт, флорин і ін: всі ці імена друкувалися на старих австрійських банкнотах приблизно в тому ж дусі, як карбованці, манати і торби в радянських паперових рублях), а в Росії застосовувалося до 1850 року.

Злотий Царства Польського

Царство Польське в складі Російської імперії карбувало власні монети з легендою польською мовою, у тому числі 1 і 3 гроші з міді (до 1841 року), 5 і 10 грошів з біллона (до 1840 року), а також срібні 1, 2, 5 і 10 злотих і золоті 25 і 50 злотих.
1 злотий = 30 грошам = 15 копійок (2 гроша = 1 копійка).
Під час Польського повстання 1830-31 років Національний уряд з квітня по серпень 1831 карбувало власні «повстанські» гроші, в тому числі срібні 2 і 5 злотих з революційним гербом (1 злотий був випущений тільки у вигляді пробної монети). В умовах гострого дефіциту дорогоцінних металів була проведена емісія паперових банкнот номіналом 1 злотий, загальний тираж яких до серпня 1831 року склав 735 000.
Після поразки повстання протягом десятиліття Російський уряд вилучало «повстанські» монети з обігу («без насильницької міри»), так що до наших днів дійшли лише поодинокі екземпляри.
Між тим Варшавський монетний двір продовжив карбування монет: 1 і 5 злотих (до 1834 року), 25 злотих (до 1833 року). Випуск монет в 10 злотих була припинена ще в 1827 році, 50 злотих — в 1829.

У 1832 була розпочата карбування польських монет з двома номіналами:
зі срібла:
5 копійок / 10 groszy (пробний випуск 1842 року)
10 копійок / 20 groszy (пробний випуск 1842 року)
15 копійок / 1 złoty (Санкт-Петербург, 1832-41; Варшава, 1834-41)
20 копійок / 40 groszy (Варшава, 1842-48, 1850)
25 копійок / 50 groszy (Варшава, 1842-48, 1850)
30 копійок / 2 złote (Варшава, 1834-41)
3 / 4 рубля / 5 złotych (Санкт-Петербург, 1833-41; Варшава, 1834-41)
1 1 / 2 рубля / 10 złotych (Санкт-Петербург, 1833-41; Варшава, 1835-41)
із золота:
3 рублі / 20 złotych (Санкт-Петербург, 1834-41; Варшава, 1834-40).

Карбування монет з подвійними номіналами була припинена в 1850 році.

Окупація та повоєнні злоті

Під час німецької окупації (1939-1944) ходіння мали паперові окупаційні злоті «генерал-губернаторства». Банк у Кракові емітував купюри в 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100 і 500 злотих. Випускалися також дрібні монети довоєнного зразка, але тільки цинкові і залізні.

Після звільнення Польщі в 1944 році і відновлення її незалежності спочатку були випущені паперові гроші номіналами в 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100 і 500 злотих, а також в 1000 злотих випуску 1945 року.
У 1950 році була проведена деномінація старих злотих (курс обміну — 100: 1), а в 1949 році почалося карбування перших польських повоєнних монет. На аверсі монет містився номінал, на реверсі — герб Польщі (орел без корони) і напис Rzeczpospolita Polska (Польська Республіка).

Перші монети чеканили з алюмінію (1 і 2 гроші), бронзи (5 грошів) і нікелін (10, 20, 50 грошів і 1 злотий), незабаром всі монети стали карбувати з алюмінію.
З 1957 року стали карбувати дуже схожі алюмінієві монети, але з легендою Polska Rzeczpospolita Ludowa (Польська Народна Республіка).
В обіг були випущені банкноти 2, 5 злотих (обидві до 1960 року), 10 злотих (до 1965), 20, 50, 100 і 500 злотих (пізніше до них додалися банкноти в 200, 1000 і 2000 злотих).
У 1958-1959 роках замість банкнот в 2 і 5 злотих були випущені відповідні алюмінієві монети (пізніше їх стали карбувати з бронзи).
З кінця 1950-х років у Польщі випускали велику кількість ювілейних монет номіналом 10, потім 20 злотих.

У 1980-і роки в Польщі вибухнула важка фінансово-економічна криза. У результаті інфляції вартість злотого різко впала. У 1982 році була випущена банкнота в 5000 злотих (а також тільки у 10 і 20 злотих — папір дешевше і легше металу), у 1987-му — 10 000 злотих, у 1989-му — 20, 50 і 200 тисяч злотих, у 1990 -му — 100 і 500 тисяч злотих, у 1991-му — 1 мільйон злотих, у 1993-му — 2 мільйони злотих. Всі номінали нового випуску були однакового розміру (138 х 62 мм).
Якість монет теж погіршився, дрібні номінали зникли з ужитку. Ювілейні монети стали випускати гідністю в 50 злотих, потім 100 злотих, потім 500 злотих. У 1993 році були випущені ювілейні монети номіналом в 20 000 і 300 000

Новий злотий

Після деномінації 1995 року, коли номінал злотих було зменшено в 10 000 разів, стали використовувати назву «новий злотий» (втім, «старі» злоті теж називалися новими, коли їх ввели в 1950 році, після попередньої деномінації).
В даний час в обігу знаходяться:
монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 грошів, 1, 2, 5 злотих;
банкноти номіналом 10, 20, 50, 100 і 200 злотих (все з портретами польських королів). Так само випущені пам’ятні банкноти 50 злотих з Яном Павлом II (2007), 10 злотих з Пілсудським (2008) і 20 злотих з портретом Ю. Словацького (2009)

Крім рядових монет звернення випускаються ювілейні та пам’ятні монети звернення номіналом 2 злотих, а також колекційні та інвестиційні монети з срібла і золота наступних номіналів: 10, 20, 25, 37, 50, 100 і 200 злотих.

C 2004 року Національний банк Польщі випускає серію ювілейних монет номіналом в 2 і 10 злотих, присвячених польського злотого
У 2004 році випущено монети в 2 і 10 злотих із зображенням аверсу і реверсу монети в 1 злотих 1924 року (на монеті в 10 злотих поміщений також портрет Владислава Грабське, автора монетної реформи 1924 року)
у 2005 році — 2 і 10 злотих із зображенням монет злотих 1936 року з кораблем
у 2006 році — 2 і 10 злотих із зображенням монети 10 злотих 1932 з головою «жінки в колосках»
у 2007 році — 2 і 10 злотих із зображенням монети 5 злотих 1928 року «Ніка».

Крона (чеськ. koruna) — грошова одиниця Чехії. Складається з 100 гелерів. У 1993 році, після розпаду Чехословаччини чеська крона змінила на території нової держави чехословацьку крону. Одночасно в Словаччині з’явилася словацька крона.
У лютому 1993 року поділ валют почав Національний банк Чехії і Національний банк Словаччини клеять на чехословацькі банкноти гербові марки — в Чехії на банкноти номіналом 100, 500, 1000 чехословацьких крон і в Словаччині на банкноти 20 і 50 чехословацьких крон. Ходіння цих банкнот було суворо обмежено територією Чехії та Словаччини.

З лютого 1993 року перебували в обігу монети номіналом 10, 20 і 50 геллерів, 1, 2, 5, 10, 20 і 50 крон, а також банкноти номіналом 20, 50, 100, 200, 500, 1000, 2000 і 5000 крон. З 1 вересня 2008 р. Національний банк Чехії вивів з обігу всі монети-Геллер. Ці монети були на території Чехії в обігу 116 років. З цього числа в обігу на ринку тільки монети-крони.

Після 1 вересня 2008 через звернення були виведені монети гідністю в 50 геллерів і банкноти номіналом 20 крон [1]. Таким чином, в обігу перебувають монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20 і 50 крон, а також банкноти номіналом 50, 100, 200, 500, 1000, 2000 і 5000 крон.

Монети

* 1 крона.

Зображення на аверсі — корона, цифра «1», а також напис «чеська крона» (koruna ceska).
Зображення на реверсі — лев і напис «Чеська республіка » (ceska republika).

Банкноти

* 20 крон.

Зображення на аверсі — портрет Пржемисла Оттокара I.
Зображення на реверсі — старовинний королівський герб: тризуб і хрест на геральдичному щиті.

* 50 крон.

Зображення на аверсі — портрет Агнеси Чеської.
Зображення на реверсі — стилізований візерунок, в центрі якого літера «А» і герб Чехії.

* 100 крон.

Зображення на аверсі — портрет Карла IV.
Зображення на реверсі — стилізований візерунок у вигляді медальйона з національним героєм.

* 200 крон.

Зображення на аверсі — портрет Яна Амоса Коменського.
Зображення на реверсі — руки дорослого і дитини, стикаються один з одним.

* 500 крон.

Зображення на аверсі — портрет Божени Нємцової.
Зображення на реверсі — голова жінки в оздобленні з квітів.

* 1000 крон.

Зображення на аверсі — портрет Франтішека Палацького.
Зображення на реверсі — готичний собор і національний герб.

* 5000 крон.

Зображення на аверсі — портрет Томаша Масарика.
Зображення на реверсі — готичний собор і національний герб.

Монети Англії

Великобританія або Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії — острівна держава в Західній Європі. Форма правління — парламентська монархія. Столиця — Лондон. Назва країни походить від племені бриттів, які проживали на її території.

Держава Великобританія розташовується на острові Великобританія, північно-східній частині острова Ірландія, на великій кількості дрібних островів і архіпелагів, в тому числі, на Нормандських, Оркнейських, Шетландських островах.

Крім 4 великих адміністративно-політичних одиниць: Англії, Уельсу, Шотландії і Північної Ірландії, до складу Великобританії входять залежні території:
— Британські острови — острів Мен, Нормандські острови, Гернсі, Джерсі;
— Європа — Гібралтар;
— Америка — Ангілья, Бермуди, Британські Віргінські острови, Кайманові острови, острів Монтсеррат, Теркс і Кайкос, Фолклендські острови, Південна Георгія і Південні Сандвічеві острови;
— Атлантичний океан — острів Святої Олени та його залежні території — острови Вознесіння і Трістан-да-Кунья;
— Океанія — острів Піткерн — Індійський океан — Британська територія в Індійському океані — архіпелаг Чагос.

Грошова одиниця Великобританії — Фунт стерлінгів. 1 фунт = 100 пенсам. Вероянее за все, ця назва походить від «Easterling Silver» (срібло з східних земель). Союз п’яти міст Північної Німеччини XII ст. у складі Ганзейського союзу англійці називали «Easterling». Цей союз вів активну торгівлю з Англією і мав у Лондоні своє представництво. Товари оплачувалися монетами зі сплаву срібла 925 проби, які мали високу якість, і довго не зношувалися. Тому король Генрі II у 1158 р. зробив подібний сплав стандартом для монет Англії. У розмовній мові назва сплаву скоротилося до «Sterling Silver» і стало еквівалентом поняття «монетне срібло».

Майже 700 років Англія спиралася на складну двенадцатірічную монетну систему: 1 фунт стерлінгів дорівнює 20 шилінгам, 1 шилінг відповідав 12 пенсам. Були й проміжні номінали: 1 Гінея = 21 шилінгам, 1 крона = 5 шилінгам, 1 полукрона = 2,5 шилінгам (30 пенсам), 1 флорин = 2 шилінгам, 1 Гроут = 4 пенси. У 1971 р. Великобританія перейшла на десяткову систему — 1 фунт був прирівняний до 100 пенсам. В даний час в обігу перебувають монети номіналом 1, 2, 5, 10, 50 пенсів і 1 фунт стерлінгів.

Історичні монети Німеччини

Німеччини Федеративна Республіка Німеччина (ФРН) — держава в Центральній Європі. Межує з Данією, Польщею, Чехією, Австрією, Швейцарією, Францією, Люксембургом, Бельгією та Нідерландами. На півночі обмежена Північним і Балтійскоим морями. Столиця федерації 16-ти земель — Берлін. На території ФРН проживають бл. 82 млн чоловік. Назва країни пов’язане з племенами германців, що проживали на її території.

Історія грошового обігу Німеччини нерозривно пов’язана з маркою. У середні століття у Священній Римській імперії мали ходіння різні грошові одиниці. Спочатку найбільш значущою з них був фунт. Фунт відповідав 20 шилінгам, шилінг дорівнював 12 пфенігів. Срібний пфеніг важив 1,7 г Однак фунт був занадто великою одиницею, незручною при розрахунках. Тому в обіг були введені півфунта, інакше кажучи, — марка. Марка відрізнялася вагою і вартістю в різних князівствах (наприклад, нюрнберзька марка важила 255 р., кельнськая — 233,855 р.).

На початку XVI ст. у спробі уніфікувати грошову систему Німеччини, рейхстаг в Есслінгене встановив як еталон кельнську марку. Однак у Німеччині продовжували ходити гульдени і талери, а також більш дрібні крейцери, Геллер, грошей та інші. Після утворення єдиної Німецької імперії в 1870 р. марка, що дорівнює 100 пфенігів, залишилася єдиною державною валютою. Марка того часу містила 0.358423 р. чистого золота. Емісію банкнот в марках здійснював Рейхсбанк і чотири державні банки (Баварський, Баденський, Вюртемберзькі і Саксонський). Відразу після початку Першої світової війни розмін банкнот на золото було припинено.

Після Першої світової війни економіка країни опинилася у вкрай важкому становищі. Веймарська республіка зазнала найсильнішу інфляцію. У 1923 р. випускалися паперові марки вартістю в 1, 5, 10 і 100 млрд. До кінця 1923 р. з’явилася рентна марка, що дорівнює трильйона колишніх марок, а в 1924 р. єдиною валютою в Німеччині стала рейхсмарка.
З невеликими змінами вона проіснувала до 1948 р. Причому в 1939 — 1945 рр.. дрібні розмінні пфеніги через дефіцит міді карбувалися з цинку.

Після Другої світової війни і поділу Німеччини на дві держави (НДР і ФРН) виникли дві різні грошові одиниці. Німецька марка НДР в 1974 р. була перейменована в марку НДР була в обігу до 1990 р. Марка ФРН була в обігу до 2002 р. і перестала бути платіжним засобом після введення нової єдиної європейської валюти євро

Національна валюта Російської федерації — російський рубль

Національна валюта Російської федерації — російський рубль, який складається з 100 копійок. Таке поняття як рубль відбулося в 12 столітті в Новгороді і означало назва половини зливка срібла масою близько 200 грам-то є однієї гривні.

Валюти Миру. Світові валюти — валюти різних країн. Російський Рубль

Саме слово «рубль» походить від дієслова «рубати». У давнину словом «рубль» називали відрубані шматки зливків з дорогоцінного металу — срібла (гривень), а вже в пізніші часи «рублем» стали називати в східній Європі великі важкі монети. Свій офіційний статус як російської валюти рубль отримав за царювання Петра першого у тисяча сімсот четвертому році, всього через рік після заснування нової російської столиці — Санкт Петербурга.

Грошові асигнації, паперові гроші, в Росії з’явилася трохи пізніше, а якщо бути точним, то в 1769 році при правлінні Катерини Великої. Випуск паперових грошей у той час був просто необхідний і обумовлювався низкою причин. Срібла і золота для виковкі монет було просто недостатньо саме, тому виникла потреба в баченні нової грошової одиниці. Росії якраз розширювала свою територію, і збільшення обсягу грошей було просто необхідно.
Згідно Маніфесту Катерини II від 29 грудня 1768 року, в Росії в 1769 році стали випускати перші паперові гроші у вигляді асигнацій.
У російській імперії в побуті рублеві асигнації різного достоїнства і називали по різному, а саме три рубля «зелена», п’ять рублів «синя», десять рублів «червона», а так само двадцять п’ять карбованців «кут», п’ятдесят карбованців «біла», сто рублів «Катруся», «райдужна».
На паперових рублях були зображені портрети російських правителів, на двадцяти п’яти рублях Олександр III (роки царювання 1882-1895 рр..), На п’ятдесяти рублях портрет Миколи I (царювання: 1825-1854 рр..), На ста рублях — імператриця Катерина II А з 1762 по 1796 рр.., на купюрі п’ятсот рублів Петро I — правління: 1689-1725 рр. і т.д.
У 1917 році в Росії вперше починається виробництво купюр номіналом двісті п’ятдесят рублів.
Паперові рублі завжди були досить цінними, тому що багато банків їх просто обмінювали на золото.
На багатьох рублевих банкнотах були різні написи, так на грошах номіналом 1,2,3 і 5 рублів текст: «Розрахунковий знак Р.С.Ф.С.Р. обов’язковий до обігу нарівні з кредитними квитками»., А гроші номіналом 30 рублів і вище мав і такий напис «Розрахунковий знак Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки забезпечується всім надбанням республіки.»
Купюри більшого номіналу, тобто від ста рублів несли в собі певний гасло Пролетарі всіх країн, єднайтеся! «, Цей напис були виконана на багатьох мовах світу, а саме російська, китайська, німецька, французька, італійська, англійська, арабська. Це і були перші радянські гроші, вперше з’являється номінал тридцять рублів, пізніше він з’явиться на сталінських червінці, номінал два карбованці і шістдесят карбованців більше не емітувалися в Радянській Росії, а номінал шістдесят карбованців потім не емітував взагалі.
Великі гроші не мали великого обігу в народі, адже вони були більш доступні іншим.
Хочеться також відзначити кілька рівнів цін, які були в 1921 році, іменного тоді кілограм борошна коштував 8750 рублів, кілограм картоплі 1275 рублів, свіжий номер газети «Правда» — 2500 рублів.
Це час значення грошей знизилося, тобто наявність мільйонів не означало, що людина дійсно багатий і може багато чого собі дозволити, тобто пішло знецінення грошей і своєрідна інфляція.
Рівень цін 1997 року: пачка сигарет 7000 рублів, проїзд на маршрутці 2000 рублів, шоколад 8000 рублів, зарплата токаря була 400000 рублів / місяць.
Тобто відповідно ми можемо простежити якийсь рівень співвідношення цін, тобто історія повторюється.
Вже в 1991 році з’явилися зовсім інші нові грошові одиниці, на яких, абсолютно на всіх був такий текст «Банківські білети забезпечуються золотом, дорогоцінними металами та іншими активами державного банку».
Гроші втратили свою строгість, але тим не менш мали досить велику вартість до цього, якщо в Радянські часи була можливість продати один рубль за один долар, то можна відповідно переглянути, що економіка в країні.
Саме в цьому році відбувся певний переворот і гроші швидко, і стрімко втратили своє значення і вартість, було просто необхідно терміново справлятися з такою величезною інфляцією.
У 1992 році з’являються грошові одиниці, на яких є такий текст «Банківські білети забезпечуються золотом, дорогоцінними металами та іншими активами державного банку.» Був введений абсолютно новий номінал купюр, а саме двісті карбованців. Вже в 1992 році гроші вийшли без радянської символіки: герба Радянського Союзу і профілю В. І. Леніна.
На п’ятитисячного купюрі банку Росії випуску 1992 року відсутня текст про забезпечення рубля.
У 1993 році виробили випуск купюр з російською символікою, триколірний російський прапор над будинком Рад.
В даний час в Росії гроші стали більш суворого формату, немає яскравих і помітних кольорів, а самі купюри не великі і акуратні. Варто так само вказати на те, що п’ятирублева купюра була витіснена п’ятирубльової монетою.
У наш час, на грошах більше не малюють ясновельможні лики високих чиновників і політиків, велика перевага віддається зображення православних храмів.
Зараз рублі в Російській Федерації є як паперові, так і монети металеві, монети так само мають великий попит серед споживачів.
Гроші завжди змінювалися при інфляції і змінах влади, змінювалося зображення, колір і розмір. У наш час все стало більш простіше, тому що гроші мають досить прийнятний дизайн і невеликий розмір.
У дореволюційній Росії, СРСР і Російської Федерації окрім ординарних рублів у фінансовому обігу проводилися і проводяться додатково ювілейні рублі в монетах. Ювілейні рублі звичайно випускаються до різних державним ювілеїв або особливо важливих подій.