Історія світових фінансових криз

Історія світових фінансових криз

Протягом майже двовікового періоду становлення і розвитку світового індустріального суспільства в економіці багатьох країн відбувалися кризи, під час яких спостерігався наростаючий спад виробництва, скупчення нереалізованих товарів на ринку, падіння цін, крах системи взаємних розрахунків, крах банківських систем, розорення промислових і торгових фірм, різкий стрибок безробіття.  1914 рік — криза Першої світової війни

У 1914 році відбувся міжнародний фінансова криза, викликана початком Першої світової війни. Причина тотальний розпродаж паперів іноземних емітентів урядами США, Великобританії, Франції і Німеччині для фінансування воєнних дій. Ця криза, на відміну від інших, не поширювався з центру на периферію, а почався практично одночасно в кількох країнах після того, як воюючі сторони стали ліквідовувати іноземні активи. Це призвело до краху на всіх ринках, як товарних, так і грошових. Банківська паніка в США, Великобританії і деяких інших країнах була пом’якшена своєчасними інтервенціями центральних банків.

Наступний світова економічна криза, пов’язаний з післявоєнною дефляцією (підвищення купівельної спроможності національної валюти) і рецесією (спад виробництва), стався 1920-1922 роках. Явище було пов’язане з банківськими і валютними кризами в Данії, Італії, Фінляндії, Голландії, Норвегії, США і Великобританії.

1929-1933 роки — час Великої депресії

24 жовтня 1929 (Чорний четвер) на Нью-Йоркській фондовій біржі відбулося різке зниження акцій, що ознаменувало початок найбільшого в історії світової економічної кризи. Вартість цінних паперів впала на 60 70%, різко знизилася ділова активність, був скасований золотий стандарт для основних світових валют. Після Першої світової війни економіка США розвивалася динамічно, мільйони власників акцій збільшували свої капітали, швидкими темпами ріс споживчий попит. І все відразу звалилося. Найсолідніші акції: Американській компанії телефонів і телеграфу, Загальній електричній компанії і Загальній компанії двигунів — втратили протягом тижня до двохсот пунктів. До кінця місяця власники акцій втратили понад 15 млрд. доларів. До кінця 1929 року падіння курсів цінних паперів досягло фантастичної суми в 40 млрд. доларів. Закривалися фірми і заводи, лопалися банки, мільйони безробітних бродили у пошуках роботи. Криза бушував до 1933 року, а його наслідки відчувалися до кінця 30-х років.

Промислове виробництво під час цієї кризи скоротилося в США на 46%, у Великобританії на 24%, в Німеччині на 41%, у Франції на 32%. Курси акцій промислових компаній впали в США на 87%, у Великобританії на 48%, в Німеччині на 64%, у Франції на 60%. Колосальних розмірів досягло безробіття. За офіційними даними, в 1933 році в 32 розвинених країнах налічувалося 30 млн. безробітних, у тому числі в США 14 млн.

Перший післявоєнний світова економічна криза почалася в кінці 1957 року і тривав до середини 1958 року. Він охопив США, Великобританію, Канаду, Бельгію, Нідерланди і деякі інші капіталістичні країни. Виробництво промислової продукції в розвинених капіталістичних країнах знизилося на 4%. Армія безробітних досягла майже 10 млн. чоловік.

У 1973-криза в США

Економічні криза, що почалася в США наприкінці 1973 року по широті охоплення країн, тривалості, глибині і руйнівній силі значно перевершив світову економічну кризу 1957-1958 років і по ряду характеристик наблизився до кризи 1929-1933 років. За період кризи в США промислове виробництво скоротилося на 13%, в Японії на 20%, у ФРН на 22%, у Великобританії на 10%, у Франції на 13%, в Італії на 14%. Курси акцій тільки за рік — з грудня 1973 по грудень 1974 — впали в США на 33%, в Японії на 17%, у ФРН на 10%, у Великобританії на 56%, у Франції на 33%, в Італії на 28%. Число банкрутств у 1974 році в порівнянні з 1973 роком зросла у США на 6%, в Японії на 42%, у ФРН на 40%, у Великобританії на 47%, у Франції на 27%. До середині 1975 року число повністю безробітних в розвинених капіталістичних країнах досягло 15 млн. чоловік. Крім того, більше 10 млн. були переведені на неповний робочий тиждень або тимчасово звільнені з підприємств. Повсюдно сталося падіння реальних доходів трудящих.

У 1973 році відбувся також перша енергетична криза, який почався з подачі країн — членів ОПЕК, що знизили обсяги видобутку нафти. Таким чином добувачі чорного золота намагалися підняти вартість нафти на світовому ринку. 16 жовтня 1973 ціна бареля нафти піднялася на 67% — з $ 3 до $ 5. У 1974 році вартість нафти досягла $ 12.

Чорний понеділок 1987 року. 19 жовтня 1987 американський фондовий індекс Dow Jones Industrial обвалився на 22,6%. Слідом за американським ринком звалилися ринки Австралії, Канади, Гонконгу. Можлива причина кризи: відтік інвесторів з ринків після сильного зниження капіталізації декількох великих компаній.

У 1994 1995 роках відбувся Мексиканська криза

В кінці 1980-х років мексиканський уряд проводив політику залучення інвестицій в країну. Зокрема, чиновники відкрили фондову біржу, вивели на майданчик більшість мексиканських держкомпаній. У 1989-1994 роках у Мексику линув потік іноземного капіталу. Перший прояв кризи втеча капіталу з Мексики: іноземці стали побоюватися економічної кризи в країні. У 1995 році з країни було забрано $ 10 млрд. Почалася криза банківської системи.

У 1997 році Азіатський криза

Наймасштабніше падіння азіатського фондового ринку із часів Другої світової війни. Криза — наслідок відходу іноземних інвесторів з країн Південно-Східної Азії. Причина — девальвація національних валют регіону і високий рівень дефіциту платіжного балансу країн ПСА. За підрахунками економістів, азіатська криза знизила світовий ВВП на $ 2 трлн.

У 1998 році Російська криза

Одна з найважчих економічних криз в історії Росії. Причини дефолту: величезний державний борг Росії, низькі світові ціни на сировину (Росія великий постачальник нафти та газу на світовий ринок) і піраміда державних короткострокових облігацій, за якими уряд РФ не зміг розплатитися вчасно. Курс рубля по відношенню до долара в серпні 1998 року січні 1999 року впав в 3 рази c 6 руб. за долар до 21 крб. за долар.

У 2006 році — іпотечна криза США

Іпотечна криза в США почався ще в 2006 році. Головною її причиною стало зростання неповернень житлових кредитів неблагонадійними позичальниками. Криза стала помітний і почав набувати міжнародних масштабів навесні 2007 року, коли New Century Financial Corporation, найбільша іпотечна компанія США, що займається кредитуванням ненадійних позичальників, пішла з Нью-Йоркської фондової біржі. Протягом наступних декількох місяців зазнали збитки або виявилися банкротами десятки подібних компаній. Влітку криза торкнулася інвестиційні фонди найбільших фінансових компаній, які вклали кошти в іпотечні облігації: Bear Stearns, Goldman Sachs, BNP Paribas. На міжнародних ринках стала намічатися криза ліквідності.

Центробанки всього світу почали вливати в свої фінансові системи десятки і сотні мільярдів доларів.

Замість висновку цитуємо слова президента Росії Дмитра Медведєва: «Ми не можемо змінити ситуацію на американському ринку, нехай американці самі розбираються у своїй іпотечній системі. Хоча, якщо говорити по-простому, вони, звичайно підставили майже всіх».

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*